Відкритий міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА»
Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+ 380-44-409-27-62
+ 380-44-424-70-08
м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, каб. 104 Google map
pkuu@vmurol.com.ua
пн-пт 9.00-19.00 сб-нд 9.00-15.00

Орленко Тетяна

Орленко Тетяна

Як добре мріяти...

 

Те, що життя буває дуже несправедливим, ні для кого не дивина, а бути людиною з обмеженими можливостями важко було у всі часи. От тільки інваліди бувають різними - одні чекають, що їм хтось має весь час допомагати, інші взагалі втрачають віру і в себе, і в суспільство. Але є й такі, що намагаються обмежені фізичні можливості замінити багатим духовним життям, займаючись, зокрема, творчістю.

Тетяна Орленко народилась у 1979 р. дуже далеко від України - у Туркменії, що й не дивно - батько, Володимир Орленко, був тоді офіцером-прикордонником. Захворівши у 6-річному віці, вона стала інвалідом І групи, але про її можливості та характер свідчить срібна медаль, з якою вона у 1996 році закінчила школу. А вже у 1999 році її привітали із закінченням навчання у технікумі легкої промисловості. Щоправда, з роботою нічого не вийшло - і здоровим зараз важко її знайти. Таня продовжує вчитись, ставши студенткою факультету видавничої справи та редагування Університету розвитку людини "Україна", і тепер майже не має часу на заняття улюбленою справою - виготовленням надзвичайно гарних мистецьких творів із соломи, чим вона захоплюється ще з 10 років, та й вірші, які вона тільки вчиться писати, вкладаючи в них наболіле, часто залишаються ненаписаними - часу у студентки обмаль.

 

Как хорошо уметь мечтать

Мечтать, можно полетать

И с неба звездочку сорвать.

Рукой погладить облака,

Увидеть землю свысока...

 

Фотографії деяких її творів ми представляємо на сторінках нашого журналу. Тим, хто зацікавиться технікою виготовлення таких творів, Таня може розказати усе - від підготовки матеріалу та задуму до втілення його у життя. Пишіть до редакції, якщо наших читачів зацікавить ця тема, ми можемо публікувати рекомендації щодо занять цим або іншим видом мистецтва. До речі, ми розраховуємо і на те, що й інші митці та умільці поділяться секретами своєї творчості.

Ах, какая же будет природа.

Если только ее не губить!

Ах, какая же будет природа,

Если сможем ее полюбить!

 

«ЛЮБОМИРА», часопис для осіб

із обмеженими фізичними можливостями, № 1, 2000

 

В.БАБЕНКО,

Газета «Університет «Україна», № 6, 2000

 

Чиновники проігнорували благодійний аукціон людей з інвалідністю

 

У приміщенні Національного музею Тараса Шевченка проходив благодійний аукціон творчих робіт людей з інвалідністю. Організовано його було Благодійним фондом «Юніті» з метою фінансування розвитку власного проекту «Биття серця».

На аукціон було виставлено 62 лоти від семи учасників, які погодилися передати 10% коштів, виручених за свої творчі роботи, на розвиток унікального проекту «Биття серця». Проект існує з вересня минулого року і торкається тієї сфери життя людей з інвалідністю, про яку раніше не говорили. Метою проекту є формування позитивного уявлення про поняття «інвалідність і кохання» у свідомості суспільства та людей з інвалідністю. Об’єднує він молодь не лише з особливими потребами, а й без них.

Представлені роботи були різноманітними: вироби з сірників, декоративне мистецтво, мереживні серветки, вишивки бісером, текстильні ляльки, картини, написані олівцем і аквареллю. І все це коштує митцям з інвалідністю значних зусиль, часу, а іноді й здоров’я.

Так, 36-річна Тетяна Орленко розповідає, що змушена писати свої картини за декілька разів, оскільки стан здоров’я не дозволяє довго сидіти. Ідеї картин їй приходять під час автомобільних прогулянок із сестрою або виїздів на природу. І тоді вона сідає писати з натури. Коли ж Тетяна відчуває, що закінчити роботу несила, то залишає пейзаж у пам’яті, а інколи на фотографії, і дописує картину вдома.

Попри діагноз ДЦП, який ускладнює дрібні рухи, 26-річний Михайло Горбаток уже п’ять років захоплений виготовленням виробів із сірників. Саме з цих маленьких предметів Мишко складає моделі вантажівок, водієм яких йому не судилося стати. Одна з таких моделей здобула хлопцеві звання рекордсмена України за кількістю сірників у виробі — 5985. Однак, вантажівками цікавиться не кожен, тому юний митець почав робити з сірників різні сувеніри, а також опанував вишивку картин бісером. Із задоволенням Мишко розповів, що виготовляє сувеніри на замовлення, але кожна така робота займає у нього приблизно місяць.

Ще одним іменитим учасником аукціону стала триразова чемпіонка світу і абсолютна чемпіонка Європи з танців на візках Ілона Слуговіна. Світом текстильної ляльки вона зацікавилася п’ять років тому, коли її партнер з танців пішов на пенсію і у дівчини з’явилося більше часу. Ілона з посмішкою згадує, якою «страшненькою» була перша зроблена нею лялька з «синцем» під оком, тому що фарба розтіклася. Та, попри це, виріб було продано на одній із міжнародних виставок лялькарів. Нині молоду лялькарку регулярно запрошують на подібні виставки, підкреслюючи високий рівень її робіт. Чемпіонка всерйоз замислюється про завершення танцювальної кар’єри, щоби присвятити себе мистецтву текстильної ляльки.

Свої картини, написані аквареллю, виставила на аукціон і 31-річна Олександра Хуторова. Її роботи є такими ж яскравими, як і вона сама. Художниця, яка страждає від спастики і гіперкінезів, каже, що для неї мистецтво — як ковток свіжого повітря.

Наймолодшою учасницею аукціону виявилася 24-річна Тетяна Яремчук. Незважаючи на важку форму ДЦП, вона малює олівцем картини, які вражають своєю точністю і свідчать про відданість їх творця мистецтву.

Представила свої творчі роботи і сама Президент Благодійного фонду «Юніті» Валентина Сухар. Через ДЦП вона змушена докладати додаткових зусиль до роботи із дрібними предметами, однак це не зупиняє її перед вишивкою бісером картин та ікон. Саме у неї з’явилася ідея благодійного аукціону. Керівник Фонду переконана, що не лише допоможе фінансово підтримати проект «Биття серця», а й дасть змогу учасникам реалізувати свій потенціал. Її досвід роботи в соціальній сфері показує, що продаж робіт майстрів з інвалідністю піднімає їх самооцінку.

Та попри всі зусилля організатора і сподівання творців з інвалідністю, на аукціон не з’явився ніхто із запрошених гостей. Обурена Валентина Сухар розповіла, що надіслала безліч запрошень політикам, чиновникам, депутатам Київської міської ради і зіркам української естради майже за місяць до події. І лише Віктор Павлік та Іван Пилипець виявили повагу до людей з інвалідністю, повідомивши, що не зможуть відвідати аукціон. Решта відповіли цинічною мовчанкою.

Президент Фонду вважає, що причина такого нехтування аукціоном — зневажливе ставлення можновладців і зірок до людей з інвалідністю. Виходить, констатує організатор, що гасло політиків «Ближче до народу» — лише порожні балачки. При цьому Валентина все одно сподівається, що справа в літньому періоді, коли більшість запрошених можуть перебувати на відпочинку.

Коли ж хвиля розчарування минула, організатори підбадьорили учасників своїм рішенням провести Інтернет-аукціон. За словами Президента Благодійного фонду «Юніті», цей аукціон не є поразкою, а лише першою сходинкою до Олімпу і загального визнання митців з інвалідністю. Комітет Народного Контролю слідкуватиме за виконанням цієї обіцянки.

 

Роман ГРОМСЬКИ

23.09.2015

Газета «Без Бар’єрів» № 17-18 (167-168) вересень 2015 р.