Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+38-067-406-53-92
Приймальна комісія
відділ оргроботи
+38-067-503-64-52
+38-067-328-28-22
Viber відділу обліку
+38-067-500-68-36
+38-067-242-71-34
Київ, вул. Львівська, 23 office@uu.ua

Імідж-центр

15 КВІТНЯ – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ІМІДЖ-ЦЕНТРУ УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА»

Ніна Головченко, 

директор Імідж-центру Університету «Україна»

 

Чотири роки тому за підтримки президента Університету «Україна» П.М. Таланчука було створено Імідж-центр (ІЦ) – інноваційний проект із соціальних комунікацій. Уся діяльність Імідж-центру націлена на поширення в суспільстві відомостей про Університет «Україна». Своєрідність її організації полягає в залученні до цієї роботи студентів різних спеціальностей.

Студентський Медіа-центр (СМЦ) об’єднує творчу молодь спеціальностей «Журналістика» та «Видавнича справа і редагування». Зусиллями юних медійників опубліковано більше 400 статей і фоторепортажів про діяльність університету. Першим координатором СМЦ була нині уже випускниця кафедри журналістики Оля Каленська, а найактивнішим і постійним автором стала випускниця кафедри видавничої справи та редагування Світлана Патра (творчий псевдонім Тіна Овдій). Нині найактивнішими медійними ластівками СМЦ є Таня Літвінова (координатор групи), Костя Зозуля, Лєра Роздабарова, Валерія Черняєва, Віка Халаєвська, Вадим Рего, Олена Мачульська.

Інформаційні партнери Імідж-центру: офіційний веб-сайт університету, сайт журналу «Мистецькі грані», сайт Національної асамблеї інвалідів України (НАІУ), портали Жінка-УКРАЇНКА, ВИЩА ОСВІТА, журнал «Мистецькі грані», газета «Голос України» та ін.

Імідж-центр організував і провів три Конкурси студентських творчих робіт із соціальних комунікацій, за підсумками яких видано три збірки найліпших праць учасників конкурсу.

Завдяки зусиллям студентів – учасників СМЦ щодня поповнюється новинами сторінка Імідж-центру на Facebook: https://www.facebook.com/imageukraine. Імідж-центром створено спеціальний відеоканал на YouTube, де розміщуються відеоматеріали про різні аспекти діяльності Університету «Україна»: https://www.youtube.com/user/ImageCentr/featured.

Таким чином, студенти - учасники СМЦ набувають фахового досвіду і формують портфоліо майбутнього журналіста.

Студентське Бюро дизайну діє на базі кафедри дизайну Університету «Україна». Керівник – доцент Леонід Гук. Студентами розроблено низку проектів: оформлення музейної експозиції університету, пропозиції до нового логотипу університету, варіанти оформлення іміджевої продукції з урахуванням нового логотипу, проект нового сайту університету, обкладинки окремих книжкових видань. Найактивнішим учасником Бюро дизайну є студент-магістрант Євген Рубанік.

Літературна студія «Горлиця» поновила свою роботу у грудні 2012 року саме під крилом Імідж-центру. Учасники студії збираються щосереди наприкінці кожного місяця, читають та обговорюють свої твори, слухають поради досвідчених гостей – поетів, письменників. Очолює діяльність студії Геннадій Горовий, випускник кафедри журналістики, поет, письменник, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України. За підсумками діяльності літстудії «Горлиця» видано два числа альманаху «Горлиця» (укладач – Ніна Головченко; літературне редагування Геннадій Горовий, Надія Пазяк, Ніна Головченко; дизайн обкладинки – Євген Рубанік).

Постійно діючу сторінку літстудії «Горлиця» на Facebook модерує Світлана Патра: https://www.facebook.com/gorlitsya?ref=ts&fref=ts.

Більше трьох років Імідж-центр Університету «Україна» співпрацює з арт-салоном «Арка». Студенти відвідують заходи цього салону, пишуть матеріали про мистецькі виставки (Валерія Франчука, Ярослава Терновського, Інни Валітової, Тимофія Лящука та ін.), беруть участь у різноманітних конкурсах. За підсумками цієї співпраці 2013 року Імідж-центр відзначено як найліпшого інформаційного партнера салону (нагорода – картина Т. Лящука); 2014 року Світлану Патру відзначено як найактивнішого журналіста (нагорода – картина Я. Терновського). Світлана Патра стала однією з переможниць батл-поет-шоу, яке 2014 року арт-салон «Арка» організував для поетів-початківців.

З ініціативи Світлани Патри студенти – учасники Імідж-центру створюють буктрейлери, відеорекламу улюблених творів та книг, виданих у видавничо-друкарському комплексі університету. Це твори Л. Уліцької, В. Набокова, С. Процюка, О. Глушка, В. Карпенка та ін. (http://www.vmurol.com.ua/index.php?idd=%D0%91%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8).

До здобутків Імідж-центру варто віднести і той факт, що завдяки активній інформаційній діяльності Світлану Патру було запрошено до участі у першому національному відборі Міжнародної премії TOYP 2014 − «Ten Outstanding Young Persons» («Десять видатних молодих людей»). Світлана увійшла до 30 фіналістів Конкурсу, взяла участь у фінальній конференції у номінації «Персональні здобутки» разом із двома іншими номінантками-візочницями.

Як молодий (16-річний), але амбітний ВНЗ Університет «Україна» потребує постійної інформаційної підтримки своєї діяльності. І саме оцей інноваційний проект навчального закладу – Імідж-центр Університету «Україна» − і допомагає висвітлювати всі грані життя Університету «Україна» («малої України»). Водночас, тут студенти формують активну громадянську позицію щодо розбудови незалежної держави («великої України») – адже Університет «Україна» − недержавний навчальний заклад, що спеціалізується на наданні освітніх послуг і студентам з інвалідністю. Це ВНЗ, що ламає стереотипи, через те він потребує особливої підтримки українського суспільства.

 


ІМІДЖ-ЦЕНТР УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА»  

ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ ІЗ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

 

 Ніна Головченко

Зазвичай пересічний споживач масової інформації слово «імідж» розуміє як свідомо створений штучний піар-образ актора/співака чи політика для досягнення комерційного успіху (як засвідчують наші реалії, політика в Україні за своєю структурою та метою – продюсери →маріонетки →надприбутки – відбиває структуру шоу-бізнесу). Однак, у розвинених ринкових умовах позитивний імідж будь-якого проекту стає запорукою його успіху, через те це поняття нині розширює межі свого значення та функціонування.

Ще у ХХ ст. багато західноєвропейських ВНЗ, окремі університети Росії започаткували системну роботу із просування свого бренду на ринку освітніх послуг, створивши департаменти чи відділи маркетингу. Актуальність такого підрозділу в структурі ВНЗ в Україні обумовлена тим, що після 1991 року почала формуватися система освіти різного рівня недержавного підпорядкування (дошкільна, шкільна, професійна, вища тощо). І саме життя вимагає від навчальних закладів переформатовувати класичну структуру та створювати нові підрозділи для зв’яків із громадськістю.

Навесні минулого року в Університеті «Україна» було створено Імідж-центр як інноваційний проект із соціальних комунікацій. Мета його діяльності полягає в систематизації роботи університету щодо поширення серед різних верств населення інформації про результати діяльності цього ВНЗ.

Відомо, що Університет «Україна» вирізняється з-поміж інших тим, що спеціалізується на навчанні класичного студента та студента з особливими потребами: інвалідів різних нозологій, сиріт, напівсиріт, малозабезпечених осіб, обдарованої молоді. За тринадцять років освітньої діяльності університету багато досягнуто: створено, окрім Київського «сузір’я інститутів», дев’ятнадцять філій у різних регіонах України; вперше в Україні в Києві по вул. Львівській, 23 розбудовано ціле безбар’єрне студентське містечко із трьох затишних корпусів із ліфтами, пандусами, внутрішнім парком із вікових сосен; напрацьовано основи методики інклюзивної освіти на засадах індивідуального підходу до студентів та застосування сучасних інформаційних технологій тощо.

Головне завдання Імідж-центру Університету «Україна» – доносити до цільових груп масової аудиторії (абітурієнтів, їхніх батьків, урядовців різного рівня, громадських організацій, благодійних фондів, меценатів тощо) відомості про реальні здобутки навчального закладу. Через те до цієї роботи залучаються насамперед студенти різних спеціальностей, які мають змогу виявити та напрацювати тут певні фахові навички у практичній діяльності.

Так, над розробленням дизайн-проекту музейної експозиції та іміджевого простору університету в цілому в рамках виконання дипломного проекту працює робоча група у складі викладачів (Малишева В.В., директора Інженерно-технологічного інституту, Ломовського А.І., завідувача кафедри дизайну, Гука Л.Й., наукового керівника) та студентів кафедри дизайну Євгена Рубаніка, Юрія Смірнова.

На основі плану-проспекту, запропонованого Президентом університету Таланчуком П.М., розроблено тематичний план музею, формати стендів, план експозиції. Одну з головних експозицій музею університету буде присвячено організації начання студентів із інвалідністю, зокрема, планується виставка з ушанування родини/матері студента з інвалідністю.

У нашому суспільстві, на жаль, не закладено культури співіснування людей здорових і людей із різними вадами здоров’я: за радянських часів неповносправних осіб просто «приховували», даючи їм мізерні пенсії, змогу навчатися в закритих інтернатах не довше, ніж до 8 чи 9 класу та опановувати примітивні виробничі процеси. Релігія як основа терпимого ставлення до усіх проявів життя і як традиція була втрачена в Україні після 1917 року. І в нових умовах «дикого» капіталізму та декларативної демократії саме Університет «Україна» бере на себе місію відновлення та формування у суспільстві толерантного ставлення до людини з вадами здоров’я. Тут створюються умови для здобуття вищої освіти людям із інвалідністю. Водночас високо цінується батьківська відповідальність за неповносправну дитину: саме такі сім’ї демонструють справжні родинні цінності, супроводжуючи доньку чи сина на всіх етапах непростого життя. У наш час «пошматованих» моральних цінностей такі українські родини є зразком справжніх етичних пріоритетів: любові, відповідальності.

Ще одну місію, яка є цілком органічною для багатьох країн, але в умовах вічної боротьби України за незалежність набуває у нас ознак системної проблеми, бере на себе Університет «Україна», – це формування українського культурного простору. Тому в концепцію оформлення музею та іміджевого простору університету в цілому покладено ідею осучаснення української народної вишивки та орнаменту. За основу оформлення береться як нано-модуль головний елемент української вишивки – хрестик або ж квадрат у фрактальній системі. Дизайнери допрацьовують такі аспекти: моделі орнаменту із використанням елементів української вишивки із благодатним сакральним змістом; стиль подання української автентики: без шароварщини, без примітивізму; елегантно, із застосуванням сучасних технологій.

Як зазначає один із юних дизайнерів Євген Рубанік:

– Розробляється формат ХХI сторіччя (із застосуванням інноваційних технологій), де домінуватиме й переходитиме у нові форми елемент осучасненої української вишивки, трансформуючись відповідно до конкретного змісту, займаючи своє місце посеред безмежного хаосу/лабіринту як в інтер’єрі університету, так і в наших серцях та душах.

Найбільш зреалізованим проектом Імідж-центру Університету «Україна» можна вважати створення студентського Медіа-центру – СМЦ (автори ідеї Олесь Ковальчук, Оксана Коляда).

Його організації передувало здійснення пілотного проекту «Ветерани Великої вітчизняної війни – викладачі Університету «Україна» шістьма студентами кафедри видавничої справи та редагування, які проходили практику в Імідж-центрі в червні 2011 року, публікація піар-інтерв’ю із цими студентами в Інтернет-виданні «Трибуна України» («Юноше, обдумывающему житье, або Чому варто навчатися в Університеті «Україна»), низки репортажів про діяльність студентського самоврядування (Дні здоров’я, скаутські програми тощо).

Після захисту практики продовжити роботу в ЗМІ університету виявили бажання три студентки: Каленська Ольга, Столюк Ольга, Пещанська Маріанна. Їм було запропоновано взяти участь у конкурсному доборі слухачів тренінгів «Підвищення якості фахової освіти з новітніх медіа та комунікаційних технологій у регіональних навчальних закладах» (організатори − Міжнародний фонд «Відродження» та Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка). За підсумками конкурсу студенток долучено на 2011-2012 навчальний рік до тренінгів. Їм вдалося прослухати майстер-класи Тетяни Козак, Сергія Даниленка, Вахтанга Кіпіані, Соні Кошкіної, Артема Захарченка, Віталія Портнікова, Сергія Каразія, Катерини Горської, Артема Онковича, Сергія Гайдая та інших.

Із власної ініціативи студентки Каленська Ольга і Пещанська Маріанна прослухали тренінги із «Правового регулювання журналістської діяльності в Україні» (здійснені за підтримки Посольства ФРН та МФ «Відродження»), їхнє успішне навчання засвідчують вручені їм сертифікати. Студенти – учасники СМЦ (Патра С., Столюк О., Зенкевич М., Злобіна О.) взяли участь у роботі Круглого столу «Міжнародна журналістика в цифрову добу», організатором якого виступила українська служба ВВС – ВВС-Україна. Тренінг із проблем творення тексту для інтернет-видань провів для цих студентів В.С. Савруцький (досвідчений журналіст, головний редактор Інтернет видання «Трибуна України»). Тобто для студентів-учасників СМЦ проводиться додаткове навчання.

У жовтні 2011 року з метою формування повноцінного складу СМЦ до Дня заснування університету було проведено Перший конкурс студентських творчих робіт із соціальних комунікацій.

На конкурс було представлено творчі роботи студентів різних спеціальностей базової структури Університету «Україна», Горлівського регіонального інституту, Карпатського інституту підприємництва, Кіровоградського інституту розвитку людини денної, заочної форм навчання, роботи випускників університету.

Найважливіше досягнення цього заходу: у відкритому конкурсі на засадах рівних можливостей без зазначення інвалідності взяли участь 8 осіб із особливими потребами. Нагородами відзначено 9 осіб. Гран-прі, Першу і Другу премію вручено 4 студентам із інвалідністю (44% від загального числа призерів).

За підсумками конкурсу видано наказ, відповідно до якого сформовано перший склад Студентського Медіа-центру Унверситету «Україна», а саме:

Каленська Ольга – координатор СМЦ, журналіст; Пещанська Маріанна – журналіст-репортер; Столюк Ольга – фотокореспондент, журналіст; Гриценко Лілія – журналіст; Зенкевич Марина – журналіст; Рего Вадим – журналіст, редактор; Рудник Галина – журналіст-фрілансер; Скрипник Вікторія – журналіст-фрілансер; Патра Світлана – журналіст-фрілансер; Мусієнко Ольга – журналіст-фрілансер; Кубанкова Лариса – журналіст-фрілансер; Сергєєнко Дмитро – журналіст-фрілансер; Попович Неля − журналіст-фрілансер. У позаштатному режимі до роботи СМЦ долучилися студентка першого курсу кафедри журналістики Наталя Гушковська та студентка четвертого курсу Олена Злобіна.

Видавничо-друкарським комплексом університету видано збірку творчих робіт учасників конкурсу «Університет «Україна» в моїй долі». За матеріалами творів своїх однолітків абітурієнти можуть дізнатися про різні грані життя та діяльності Університету «Україна»: «Портрет найліпшого викладача», «Моя улюблена книга», «Vkontakte: такими студентами пишається наш університет», «Родзинки історії мого міста», «Freestyle (вільна тема)».

Донині опубліковано більше 90 робіт учасників студентського Медіа-центру про діяльність Університету «Україна». Студенти друкуються на офіційному сайті Університету «Україна» (http://www.vmurol.com.ua), в газеті «Університет «Україна», в газеті «Січ», в Інтернет-виданні «Трибуна України» (http://ukrtribune.org.ua), на сайті Інституту журналістики з новітніх медіа (http://newmedia.univ.kiev.ua), у міжвузівському студентському електронному виданні «Ять» (http: //www.gazetayat.ho.ua). Розробляється проект власної веб-сторінки СМЦ.

Студенти працюють із бажанням, ентузіазмом, набувати майстерності їм допомагає безпосередня співпраця із фаховими редакторами – Урбаном А.А., Савруцьким В.С. Серед них є обдаровані, є ті, які страшенно хочуть набратися додаткових знань і які системною працею набувають майстерності. Саме цих студентів насамперед і буде рекомендовано до навчання в аспірантурі із соціальних комунікацій. Майже всі ці діти − або інваліди, або малозабезпечені.

Університет забезпечив діяльність студентської медіа-служби: надав приміщення, доступ до супутникового ТБ, інтернету, формує арсенал інформаційно-комунікаційних засобів із диктофонів, ноутбуків/нетбуків, мобільного інтернету, USB флеш-накопичувачів. У найближчих планах – придбання фотоапаратів та відеокамери.

Своїми враженнями про діяльність Студентського Медіа-центру поділилися його учасники.

 

Оля Каленська:

– До університету я вступила 2008 року. Майбутнім фахом обрано журналістику – найоперативнішу професію, яка має йти в ногу із сучасністю. Але часом що бачимо? Підручники і правила, за якими навчалися ще у радянські часи. У нашій країні, на жаль, швидко змінюють лише оплату за навчання, а старі програми та стандарти в Міністерстві освіти ніхто не поспішає переробляти.

В епоху інформаційних технологій усе стрімко змінюється, і ми, студенти, за таких обставин фактично опиняємося на узбіччі певних складових журналістського життя. Наприклад, «Інтернет-журналістика» – це інша планета, про існування якої я здогадувалася раніше, але, якби не цикл тренінгів у рамках грантового проекту «Підвищення якості фахової освіти з нових медіа та комунікаційних технологій…», ми б ніколи не дізналися про ті відмінності, яких достатньо між off-line та on-line виданнями.

Уже перша тема, представлена у першому блоці занять, «Особливості створення on-line-текстів», яку висвітлювала Тетяна Козак, PR-менеджер, редактор сайту «Кореспондент», показала, наскільки мінімальними були наші знання про цей предмет. В Інтернеті діють інші закони привернення уваги, тут текст має разюче відрізнятися від того, який подають на сторінках газет. Тетяна ознайомила присутніх із дослідженнями інституту Pointer щодо того, як Інтернет впливає на людей, що їм до вподоби, а що ні. У своєму виступі редактор перерахувала деякі вимоги Бі-Бі-Сі, зокрема: стаття на сайті має з’явитися в дуже короткі терміни, аби пошукова система поставила ваш портал на перше місце. Отже, коли з’являється важлива новина – заголовок і підзаголовок має вийти одразу ж, перші 4 параграфи – за 5 хвилин потому, на розгорнуту статтю дається в цілому 20 хвилин. В Інтернеті людям дуже важко зосереджуватися, тому в середньому вони сприймають 20-28% слів, розміщених на веб-сторінці.

Щодо стилю поради такі: 1 думка – 1 абзац, в ідеалі – речення. Варто використовувати активні дієслова. Іменники та дієслова мають переважати над прикметниками. Писати варто простими реченнями. Думайте про читачів, а не про власне EGO. Тетяна Козак наочно продемонструвала, чим відрізняється газетний текст від on-line-нового. Слухачі мали змогу спробувати з надрукованої статті виокремити найголовніше і зробити з неї замітку для інтернет-видання. Також з її виступу дізналися про те, як писати заголовки, резюме, як форматувати текст та багато іншого.

Висновки прості: ми багато чого дізнаємося в університеті, але за час цих додаткових занять/тренінгів отримали цінну інформацію, яка потрібна саме зараз, яка дійсно відповідає сучасності та вимогам, які постали перед журналістами у ХХІ ст.

 

Маріанна Пещанська:

Звісно, що теоретичні знання, здобуті на лекціях, семінарах чи тренінгах, є суттєвим підґрунтям для фахових журналістських знань. І про це нам наголошували відомі журналісти, майстер-класи яких нам вдалося прослухати протягом цього року. І Вахтанг Кіпіані, і Соня Кошкіна, і Віталій Портніков, і Сергій Каразій зазначали: як би ми (а вони згадували і свої роки навчання також) не «бунтували» проти класичної схеми навчання, – вона повинна бути, бо це – основи професії. Однак, треба постійно розвивати свій інтелект і особистість: багато читати, вивчати кілька іноземних мов, історію, постійно писати, аби сформувати навички побудови текстів різних жанрів. Необхідно опановувати цифрові технології, бо сучасний журналіст має бути універсальним: і писати, і фотографувати, і знімати/монтувати/озвучувати відео- чи радіосюжети тощо.

Журналістська діяльність в СМЦ нашого університету уже дає змогу здобути частину практичних фахових навичок. Наприклад, у мене було завдання взяти інтерв’ю у професора кафедри дизайну. Я доклала багато зусиль для того, щоб налагодити контакт із цією людиною, щоб потрапити до його майстерні, щоб почути його коментарі про особливості праці митця та про наших студентів. Я зрозуміла, що треба бути і настирливим, і делікатним, і обізнаним, і готовим до будь-яких змін. А як приємно було читати опублікований текст інтерв’ю, де редакторська корекція була мінімальною!

Набуті під час навчання практичні навички та знання допоможуть нам досягти успіху в журналістській майстерності.

 

Оля Столюк:

У нашому СМЦ я позиціоную себе як фотограф насамперед. Але давно вже зрозуміла, що цього для майбутнього журналіста замало. Через те намагаюся писати. Так мені вдалося створити ексклюзивний матеріал про студентську кав’ярню для офіційного сайту нашого університету. Працювала над цією темою більше місяця: і з завідувачем треба було погодити матеріал, й інтерв’ю взяти, і соціологічне дослідження здійснити, і фотосесію організувати. А потім все це скомпонувати. Зі співбесіди з редактором знаю і свої сильні, і слабкі сторони. Зокрема: вона вважає мене вправним фотографом, який додає до фото оригінальні яскраві коментарі; але ці коментарі не завжди логічно та «читабельно» викладено.

До Дня перемоги мені доручено зробити, на основі раніше дібраних матеріалів, монтаж мультимедійної презентації про викладачів нашого університету – учасників Другої світової війни. Окрім того, що опановую нові комп’ютерні програми, я ще раз занурююся в тему вічного протистояння агресії та людяності як моделі Всесвіту. І як режисер монтажу хочу вибудувати матеріал так, щоб майбутні глядачі цінували гуманні та світлі прояви світу.

Тобто, я розумію, якою вагомою і впливовою може бути інформація. І моя місія в цьому процесі: не гнатися тупо за сенсацією чи епатажем, а примножувати гармонію та добро на Землі. Саме цьому насамперед вчать нас і в Університеті, і в студентському Медіа-центрі.

 

Результати ІV Конкурсу студентських творчих робіт із соціальних комунікацій
Новини освіти
Переможці ІV Конкурсу студентських творчих робіт із соціальних комунікацій!