Відкритий міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА»
Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+ 380-44-409-27-62
+ 380-44-424-70-08
м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, каб. 104 Google map
pkuu@vmurol.com.ua
пн-пт 9.00-19.00 сб-нд 9.00-15.00

Доломан Євген

Доломан Євген

 

Хлопчисько, маленького зросту, темно-русявий, з великими зеленими очима. Такий вигляд у студента нашого коледжу "Освіта" Університету "Україна" Євгена Доломана. Він навчається на комп`ютерній спеціальності. Хлопець – киянин. У квітні йому виповнилося 19 років.

Будучи ще маленьким, хлопець був достатньо веселим, активним, особливо відзначався слухняністю, про таких говорять "золота дитина". Тихий, спокійний Євген мріяв у майбутньому стати професором хімії. Так, мрії не дитячі. Мабуть, щось його в цьому приваблювало. Але час минає, і ми дорослішаємо. Євген навчався у столичній школі-інтернаті №15. Спогади зі школи – різні. "Школа виживання", – так згадує Євген. Всі навколо ставали дорослішими, вищими, от тільки один Євген зупинився у своєму рості. Через це пережив багато прикрощів. Терпів і насмішки, і неповагу. Чи легко було йому це пережити? Адже як добре та прекрасно, коли є друзі, чи хоча б один друг, який тебе сприймає таким, яким ти є, зрозуміє та підтримає в лиху та добру годину. І такий хлопець на ім`я Дмитро Лук`яненко і досі є другом Євгена. Євген дуже вдячний йому, хоча дуже рідко говорить про це Дмитрові. В житті багато чого зрозуміло і без слів, нерідко вони бувають просто зайвими.

Дуже швидко промайнула шкільна пора. І ось новий етап у житті. Закінчивши 10 класів школи, Євген подався у доросле життя. І почав він з коледжу нашого Університету "Україна". Зараз хлопець із задоволенням навчається на програміста. Говорить, що важкувато, і ще є багато чому вчитися. Чому програміст? Та все просто – сімейна традиція. Сьогоднішню веселість та активність Євген не втратив, а достатньо успішно реалізовує у різних виступах, концертах студентського самоврядування. Ось навіть є цьому доказ.

Більше того Євген – староста групи, а тим паче добровільно зголосився на цю посаду.

Вже сьогодні Євген в стінах нашого університету почуває себе відкрито, впевнено, успішно. Адже таке важливе розуміння один одного, навіть тому, що ми – різні і маємо різний вигляд.

Євген – дуже товариський... Тож побажаємо йому натхнення в навчанні, успіху та великих позитивних звершень у майбутньому.

 

Юлія Кривошей,

психолог Університету "Україна"