Відкритий міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА»
Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+ 380-44-409-27-62
+ 380-44-424-70-08
м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, каб. 104 Google map
pkuu@vmurol.com.ua
пн-пт 9.00-19.00 сб-нд 9.00-15.00

Савьолов Анатолій Борисович

Савьолов Анатолій Борисович

Вік зрілості: Анатолію Савьолову - два по 35

 

Хто не знає у нашому місті Анатолія Савьолова? Можливо, зовсім юним мелітопольцям це ім’я ні про що поки не говорить, а ось для більшості мешканців міста і тим більше для тих, кто навчається у МІЕСТі Університету «Україна», Анатолій Борисович – це вельми шанована, відомий далеко за межами міста людина.

Перший проректор Інституту екології та соціальних технологій, директор Муніципального учбово-професійного центру реабілітації інвалідів, Почесний мешканець м. Мелітополя, голова Ради старійшин міста, колишній директор Мелітопольського заводу тракторних гідроагрегатів (МЗТГ), Анатолій Савьолов 25 лютого відзначив своє 70-ліття.

 

Щаслива людина

У пишно вбраному «овальному залі» МІЕСТу в цей святковий день зібралися близькі по духу Анатолію Борисовичу люди – його колеги й однодумці, а також представники влади. Привітати від імені міського голови, міськвиконкому і себе особисто прийшла заступник мера Олена Дубініна.

Всі присутні тепло привітали ювіляра з прекрасною датою – всього два по 35! – і бажали, бажали, бажали. Як роги достатку сипалися на винуватця свята вітання від різних організацій і персонально від кожного гостя, побажання всіляких благ, слова подяки, відгуки про його роботу, спогади минулих років...

Відкривалися і маленькі секрети: виявляється, Анатолій Борисович – сусіда сім'ї Олександра і Ганни Брянцевих, викладачів нашого ВНЗ. Вони кожного ранку бачать, як автомобіль Анатолія Савьолова виїжджає з двору будинку, причому задовго до початку роботи інституту, і цей же автомобіль мчить увечері додому, де на Анатолія Борисовича чекають його улюблені жінки: дружина, дочка і внучка. Це ознака щасливої людини – із задоволенням їхати на роботу і з радістю повертатися додому.

 

Наш меценат

Говорили про те, що Анатолій Борисович, всупереч думці, що склалася, не душить ініціативу, а заохочує її, все роблячи для того, що почин утілився в реальні справи, дав свої позитивні паростки. Прикладом такого чуйного відношення до творчих пропозицій своїх підлеглих є молодіжний журнал «Блоггер». Будучи проректором із фінансових питань, Анатолий Савьолов, журналіст за першою освітою! - не шкодує коштів для розвитку креативного студентського видання: і на папір, і на фарбу гроши виділяє. І дорогий безперебійний принтер дозволив купити! Невипадково Центр реабілітації інвалідів став засновником журналу.

Нашому меценатові ми говоримо величезне спасибі і, треба сказати, ми самі прагнемо заробити кошти від продажу журналу, знаючи, як нелегко сьогодні утримувати вуз. На власні кошти ми купуємо необхідні для друку витратні матеріали.

У день народження Анатолія Борисовича хочеться багато що сказати, але ще більше хочеться зробити для нашої спільної з ним «домівки» – Інституту екології та соціальних технологій, щоб процвітало народжене ним дітище і зерна, колись посіяні їм, дали прекрасні сходи.

 

Ірина Камінська, шеф-редактор журналу «Блоггер»

Молодіжний журнал «Блоггер», №5, 2011

Мелітопольський інститут екології та соціальних технологій