Відкритий міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА»
Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+ 380-44-409-27-62
+ 380-44-424-70-08
м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, каб. 104 Google map
pkuu@vmurol.com.ua
пн-пт 9.00-19.00 сб-нд 9.00-15.00

Базів Василь Андрійович

Базів Василь Андрійович

кандидат політичних наук, професор кафедри суспільно-політичних наук, глобалістики та соціальних комунікацій Інституту права та суспільних відносин Університету «Україна»

 

Васи́ль Андрі́йович Ба́зів (17 травня 1955, Семигинів, Стрийський район) к.політ. н.; Укр. центр геополітичних та національних стратегій, президент (з 2005).

Народився 17 травня 1955 (с.Семигинів, Стрийський район, Львів. обл.); укр.; батько Андрій Васильович (1923—1983) — інвалід війни; мати Марія Гнатівна (1923—2003) — селянка; дружина Надія Володимирівна (1954) — гол. редактор Національної телекомпанії України; син Андрій (1983). Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка; канд. дис. «Партії в політичній системі перехідного періоду: українська практика і світовий досвід» (1999, Львів. державний університет ім. І.Франка).

04.2002 канд. в нар. деп. України від блоку «За єдину Україну!», № 65 в списку. На час виборів: радник Президента України, член АПУ. 03.1998 — канд. в нар. деп. України, виб. окр. № 126, Львів. обл. З'яв. 86.8 %, за 10.3 %, 3 місце з 18 прет. На час виборів: заст. гол. Львівської облдержадміністрації, чл. АПУ. 03.1998 — канд. в нар. деп. України від АПУ, № 15 в списку.

1977-78 — кор., газета «Молодь Закарпаття», м. Ужгород. 1978-83 — зав. відділу, газета «Ленінська молодь», м. Львів. 1983-87 — влас. кор., газета «Молодь України». 1987-90 — влас. кор., «Робітнича газета». 1990-92 — гол. ред., газета «За вільну Україну». 1992-95 — дир. інформаційно-аналіт. центру, Львів. облдержадмін. 09.1994-97 — гол. ред., газета «Український шлях». 03.1997-08.2000 — заст. голови з політико-правових питань, Львів. облдержадмін. З 08.2000 — радник, Посольство України в Канаді. З 03.2001 — Ген. Консул України в м. Торонто. Потім радник Президента України, консультант Президента України. 06.2003-12.04 — заст. Глави — кер. Головного аналітичного управління, Адміністрації Президента України.

Чл. НСЖУ (з 1980), НСПУ (з 2000).

Працював заступником голови Львівської ОДА, в Адміністрації Президента України.

Орден «За заслуги» III ст. (09.1999). Державний службовець 4-го рангу (03.2003), 3-го рангу (07.2003). Дипломатичний ранг — Надзв. і Повн. Посол (10.2004).

Автор книг: «Повернення до здорового глузду» (1988), «Інструмент влади» (1999), «Парламент української держави: проблеми партійної структуралізації» (1999), «Політичні партії в незалежній Україні: генеза і типологія» (1999), двотомника «Шлях з рабства» (1999), «Європа – Україна», збірки нарисів «Три грані поступу», "Хрест","Кінець світу" численних статей в періодиці. Володіє англ. мовою.

 

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

 

Василь Базів: “Визволити поневолений розум!”

 

“Європейський Конгрес України” – ідея про створення Громадського Руху еліт під такою назвою народилися під час мозкових атак інтелектуалів на “круглих столах”, що креативною хвилею прокотилися обласними центрами Західної України.

Управління кризою чи криза управління: Україна напередодні п’ятої президентської кампанії” – таку тему визначив “Український центр глобальних та національних стратегій” для проведення “круглих столів” у регіонах України під час “мертвого” літнього сезону.

У кожній із семи областей публічна дискусія професійних науковців викликала просто вулканічний ефект.

Про це ведемо мову із президентом Центру, професором Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” Василем Базівим.

- Передовсім, кілька слів про ваш Центр.

- Це новостворений, як на заході кажуть, think tank – мозковий танк. Аналітична структура, яка продукує стратогеми глобального та національного рівня.

Знаєте, який девіз “Римського Клубу”, що вважається епіцентром планетарного розуму? “Мислити глобально – діяти регіонально”. Або національно. На рівні інтересів своєї національної держави.

Чи здатен існуючий політичний клас в особі своїх головних номінантів на адекватне світосприйняття епохи глобалізації і своєї держави в її контексті? Смішно навіть ставити так питання. Цілковита інтелектуальна імпотенція – от ключовий діагноз існуючої офіційної еліти, мотивацію якого визначає єдиний рефлекс – клептократії, тобто вродженого крадійства. Саме добір за цим “талантом” і визначає селекцію нинішньої влади у повному її складі і на усіх гілках.

Ми ставили за мету розбудити реальну контр-еліту, яка дрімає у надрах нації, здебільшого у регіонах.

Ми ставили за мету категорично стерти тавро, яке прибив на тілі нації Ющенко, назвавши у День народження України її пост-геноцидною, тобто безголовою, Віл-інфікованою у політичному сенсі нацією, в якої вже відвалилася голова. Треба ж було чекати цій нації чотири роки, щоб на прощання “месія”, якого вона на руках занесла на трон, назвав її паралітиком.

Зрештою, Ющенко був правий, коли саме так діагностував політичний клас, до якого він сам належить.

В Україні є реальна опозиція до влади – це національна еліта. І, власне, у цьому весь сенс поточного історичного моменту – чи зуміє суспільство рекрутувати нагору кращий людський матеріал, чи зуміє витворити реальну еліту, чи поставить голову на своє місце. У кардинальній ротації еліти – відсотків на 90 – полягає завдання цих президентських виборів. Інакше – ці вибори сенсу не мають. Боюся, що без такої здатності перспективи не має й Україна.

- Повернемося до “круглих столів”. Хто були їхніми учасниками?

- Найперше, якнайвищий інтелектуальний рівень. Академічне середовище.

Друге, жодної партійно-політичної заангажованості. Полемісти, які давали оцінку політичному класу, до нього не належать, та й належати не можуть, бо там інтелект не котується.

Добір людей здійснювався таким чином, що одну половину представляв інтелектуальний Київ та зарубіжне українство, а другу – місцеві кафедри та студії. Ми провели ці мозкові атаки у Львові, Івано-Франківську, Ужгороді, Чернівцях, Тернополі, Рівному, Луцьку, і я можу засвідчити про наявність своєрідного українського “Римського клубу”. Мозкового центру української нації, який не розтерзаний, як каже Ющенко, а роззосереджений по всіх регіонах.

Нація володіє достатнім креативним ресурсом, здатним мислити глобально. Хоружівський хутір, на який схожа нинішня влада, – просто тимчасове непорозуміння.

- Чому ви обмежилися Західною Україною?

- Ми не обмежилися, а розпочали похід із заходу. Справа у тому, що здійснювався пошук координат європейської ідентичності зразка 21 століття, а тому ми зондували її на тій національній території, яка межує з Євросоюзом. Тут родові ознаки української європейськості пролягають найближче до поверхні. Немає так багато історичних нашарувань. Та й потім, сусідство, коли через сто метрів чи кілометрів від твоєї хати – єврозона, дає про себе знати.

- У програмі “круглих столів” є така тема – підсумки діяльності третього президента України.

- Ми пробували не надто зосереджуватися на тому, що вже належить історії. Але коли мова йде про підсумки, то тільки один із майже сотні учасників інтелектуального марафону, пан Карась із Львівського університету, дав Ющенку позитивну оцінку. Більше ніде таких не виявилося.

Науковці зробили підсумок правління третього президента України Віктора Ющенка, президенство якого одностайно названо періодом руїни і смути, коли саму державу Україну доведено до межі краху.

Соціальна структура із максимальною концентрацією фінансових та матеріальних ресурсів у руках кількох кланів відповідає зразкам бананових республік, які виникали у країнах третього світу всередині минулого століття. Цей релікт є насправді унікальним у сучасному європейському контексті.

В Україні реанімовано непотизм (кумівство) середньовічного зразка. Про деномінацію держави свідчать хоча б абсурдні кадрові призначення і розгорнутий масовий кадровий геноцид.

Олігархічний режим, проти якого й піднялася Помаранчева революція, доведено до абсолюту, і цей прецедент не має аналогів на усьому пострадянському просторі.

Політичні психологи багато уваги присвятили психопатологічним аспектам політичного лідерства, коли інтелектуально-психологічна непридатність однієї людини може завдати такої непоправної шкоди суспільству, яке налічує десятки мільйонів.

В Україні останніми роками збудовано найкорумпованіший у Європі олігархічний режим. В інтересах, які управляють процесами на території України, практично відсутній інтерес національний. Нинішня Україна важко піддається визначенню сучасної держави, а швидше нагадує “безхозну” територію, на якій безкарно правлять бал кілька кримінальних кланів. Україну не випадково називають “Росукренергоінкорпорейтд”.

Чи відбудеться зміна цього катастрофічного статус-кво на грядущих, п’ятих президентських виборах? На жаль, контр-еліта виявилася не готовою пред’явити суспільству свого кандидата.

Так звані “нові обличчя” – це погано приховані висуванці все того ж олігархату.

- Виглядає так, що інтелектуали завершили свою дискусію на песимістичній ноті. І не показали світла в кінці тунелю?

- Я з приємністю спростовую уже ваш песимізм. Більшість диспутантів – професійні політологи, які робили висновок, що предмет їхнього наукового пізнання – українська політика – є симулякром, фантомом, оскільки її, цю політику, роблять аматори, які щонайменше її профанують.

Тому напрошувалося питання – якщо там, у телевізорі, – усі невігласи, і це справді так, то чому там немає вас, панове мудреці? А справді – чому немає? Звичайно, брати участь у такій політиці – це ознака неналежного виховання чи поганого тону. Але хто вам у такому разі заважає витворювати не таку, а іншу, справжню, продуктивну, корисну для держави і людей політику? Тому – дилема: або, понарікавши, розходимося далі по своїх кафедрах, або виходимо з окопів і починаємо діяти.

Отут і прорвало. Виникла ідея – створити Громадський Рух еліт. Визволити поневолений розум! Далі пішла концентрація і матеріалізація ідеї.

Ключова стратогема України у 21 столітті – це входження у золотий мільярд людства, що формалізовано інтеграцією у ЄС. Звідси й виплило мотто Громадського руху – “Європейський Конгрес України”. Конгрес як парасолька для фізичних та юридичних осіб в організаційному сенсі. Конгрес як народний елітарний парламент, який здатен виконувати креативну функцію в умовах відсутності такої у формальної нинішньої влади.

Далі самоутворилося організаційне ядро елітарного Руху. Символічно й те, що перші установчі збори було вирішено провести у географічному центрі Європи, який знаходиться на території України поблизу міста Рахова на Закарпатті.

Збори відбудуться найближчими днями. Ми запрошуємо співвітчизників, які відчувають у собі креативний потенціал, яким не є цікавою участь у житті суспільства держави заради наживи, які створені із пасіонарного тіста, які прагнуть самореалізації, які хочуть власними руками і, головне, світлими умами змінити нашу, а не їхню Україну, – долучайтесь до нас, вступайте під склепіння “Європейського Конгресу України”.

- І – останнє запитання – в який спосіб “Європейський Конгрес України” братиме участь у президентській кампанії?

- Участь буде обов’язковою. Після офіційного початку кампанії ми проведемо Міжнародний “Європейський Конгрес”. На основі глибокого наукового аналізу, здійсненого українськими і зарубіжними інтелектуалами, визначимо історичні координати України за усіма геополітичними та соціально-економічними параметрами, а відтак сформулюємо “Дорожню карту” вливання України в європейську цивілізацію.

Як правило, мова йтиме про фундаментальні внутрішні трансформації, бо ні корумповану, ні олігархізовану, ні анарзіховану державу ніхто у золотий мільярд не впустить.

Якщо кандидат у президенти підпише разом із нами такі стратегічні засади історичного Успіху України, якщо переконає, що він справді буде робити, розпочинаючи із лютого наступного року те, що підписав у “Центрі Європи”, ми будемо переконувати громадян голосувати за цього кандидата, який неодмінно повинен стати четвертим президентом України.

 

Джерело: www.speckorr.info