Відкритий міжнародний університет розвитку людини «УКРАЇНА»
Перемикач режиму перегляду сайту
Збільшений розмір шрифту Великий розмір шрифту Нормальний розмір шрифту
Чорно-білий В сірих відтінках Синьо-голубий
Нормальний режим
+ 380-44-409-27-62
+ 380-44-424-70-08
м. Київ, вул. Львівська, 23, корп. 1, каб. 104 Google map
pkuu@vmurol.com.ua
пн-пт 9.00-19.00 сб-нд 9.00-15.00

Адирхаєва Людмила Вікторівна

Адирхаєва Людмила Вікторівна

Людмила АДИРХАЄВА: «ЗА ОСТАННІ П’ЯТЬ РОКІВ Я ПІДГОТУВАЛА МАЙСТРІВ І КАНДИДАТІВ У МАЙСТРИ СПОРТУ ЗІ СПОРТИВНОГО ПЛАВАННЯ З ЧИСЛА СТУДЕНТІВ ІЗ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ»

 

16 листопада, 2010

 

Про кандидата педагогічних наук, доцента, Заслуженого тренера України Людмилу Адирхаєву студенти Університету «Україна» одностайно відгукуються як про порядну, добру, відповідальну, енергійну і фахову людину. В університеті, відповідно до свого педагогічного навантаження, двічі на тиждень Людмила Вікторівна проводить заняття з аквааеробіки для студентів із особливими потребами.

Після закінчення Національного університету фізичного виховання і спорту України вона одержала кваліфікацію викладача фізичного виховання, інструктора лікувальної фізичної культури. Потім було навчання в аспірантурі та захист дисертації, шістнадцять років працювала на посаді доцента кафедри водних видів спорту. Її досвід вузівської роботи за фахом, який складає 35 років, узагальнений у 77 наукових працях із проблем фізичного виховання студентської молоді, спортивного тренування з плавання, фізичної реабілітації студентів із особливими потребами, психологічної підготовки спортсменів, здорового способу життя.

- Як розпочинали Ви роботу з неповносправними студентами Університету «Україна»?

- З 1 вересня 2002 року мій чоловік – кандидат педагогічних наук, доцент, Заслужений тренер України Сослан Адирхаєв, і я розпочали роботу в «Україні», і вперше у своїй педагогічній діяльності зіткнулися зі студентами з особливими потребами. Було важко. Ми придивлялися до цього контингенту студентів, до роботи з ними наших колег. Ми вивчали спеціальну літературу і сучасний світовий досвід. Нас цікавило все: навчальний процес, мотивація студентів до навчання, відношення до педагогічного колективу і вузу в цілому, стосунки студентів між собою тощо. Ґрунтовної корекції потребував навчальний процес із фізичного виховання. Традиційні засоби і методи, які використовують при навчанні здорових студентів, молоді з вадами здоров’я не завжди підходять. Через те студентам із особливими потребами було нецікаво на заняттях із фізичного виховання, вони прагнули будь-якими шляхами уникати таких занять.

- А на яких засадах будуєте спортивну роботу зі студентами з особливими потребами?

- У 2003 році в Університеті «Україна» була створена кафедра фізичного виховання, яку очолив Сослан Адирхаєв. Була розроблена принципово нова концепція фізичного виховання студентів із особливими потребами, яка передбачала забезпечення фізкультурно-спортивного супроводу навчання студентів із вадами здоров’я. Це дало змогу працювати зовсім по-іншому. У нас використовуються доступні новітні технології та нетрадиційні види фізичної активності. Найпопулярніша серед студентів із особливими потребами – аквааеробіка. Розроблена мною комплексна методика оздоровлення засобами водного середовища доводить значний фізкультурно-оздоровчий потенціал засобів аквафітнесу, який обумовлений феноменом антигравітаційного розвантаження опорно-рухового апарату, активізацією найважливіших функціональних систем організму, наявністю стійкого загартовувального ефекту, високою енергетичною вартістю виконаної роботи.

Поетапне збільшення впливу засобів аквааеробіки проходить за декількома напрямками: за рахунок зміни рівня води (на мілкому місці басейну, стоячи по пояс, по груди у воді, на глибокому місці басейну), біля бортика, з опорою та в положенні без опори, шляхом диференціації амплітуди, темпу, елементів спритності, використання адекватних температурних режимів.

Розроблено також спеціальні комплекси вправ для студентської молоді, що хворіє на дитячий церебральний параліч (ДЦП), цукровий діабет, має вади слуху та зору, опорно-рухового апарату (ОРА). Результати власних досліджень доводять, що заняття у водному середовищі підвищують силові та швидкісно-силові властивості м’язів, розтягування м’язів хребта та функції зводу стопи, поліпшується діяльність рухового та сенсорного аналізаторів.

Після занять аквааеробікою здійснюємо оздоровче плавання. Студенти навчаються елементам спортивної техніки способів плавання, вдосконалюють техніку плавання. Такий підхід дозволяє за навчальний рік навчити студентів пропливати 25−50 метрів кролем, кролем на спині, брасом та брати участь у змаганнях із плавання на Спартакіаді студентів університету. Найкращі плавці беруть участь у змаганнях в системі «Інваспорт» України та Всеукраїнських спортивних іграх серед студентів-інвалідів.

- Ну, і які досягнення мають Ваші підопічні?

- За останні п’ять років я підготувала майстрів спорту та кандидатів у майстри спорту України зі спортивного плавання серед студентів із особливими потребами і студентів, які не мають нозологій. Пишаюся своїми плавцями-друзями: такими, як Артем Пилипенко – майстер спорту, Олександр Нестеренко – кандидат у майстри спорту, Микола Бауман (ОРА) – кандидат у майстри спорту, Юрій Сіренко (ОРА) – майстер спорту, Павло Кравченко (ДЦП) – кандидат у майстри спорту, Ілля Бондар (вади зору) – майстер спорту, Олександр Корнійко (ОРА) – кандидат у майстри спорту, Олександр Бабієнко (ДЦП) – кандидат у майстри спорту. Багато плавців-розрядників серед студентів із вадами слуху: Микита Задорожний, Антон Одиноков, Жанна Коломієць, Ганна Гордєєва, Юлія Ковиньова, Ірина Нікіфорук та інші. «Підпливає» до розряду Антон Бондар (ДЦП).

- Яким чином заняття спортом сприяють соціальній реабілітації таких студентів?

- Спорт вчить чесно вигравати й гідно програвати, сприяє фізичному й моральному розвитку й удосконаленню, формує шляхетність і працьовитість, відволікає від шкідливих звичок; він примушує думати в напруженій, іноді екстремальній обстановці, вчить самодисципліні, підкоряє людину тренуванню, власні інтереси – інтересам команди.

В організованому спортивному середовищі людина потрапляє під вплив чіткого регулювання поведінки (устави, правила змагань, режим тощо), вона долучається до активної участі в житті спортивного колективу і виховується як активний громадський діяч.

- Робота з таким контингентом студентів – доволі виснажливе заняття. І на фізичному, і на енергетичному рівнях ці люди потребують від будь-якого викладача більших зусиль, аніж практично здорові особи.

- Справді, працювати зі студентами з особливими потребами дуже відповідально й важко. Коли вони приходять на заняття до мене в басейн, я відчуваю їх настрій, вдивляюсь їм у вічі: у них очікування і сподівання, надія і віра… І я знаю, як із ними працювати і спілкуватися, я маю змогу на своїх заняттях подарувати їм полегшення, хороший настрій, радість, підтримати їхні надію, віру, сподівання…

Енергію для спілкування з такими людьми черпаю у родині. Родина в моєму житті – це ВСЕ! Це мій надійний тил! Мій чоловік, чотирьохкратний чемпіон світу з греко-римської боротьби, донька і два сини – найголовніші люди в моєму житті. У нас у родині майже не буває сварок, а тяжкі часи, сподіваюся, відійшли в минуле. Любов, взаємоповага, порозуміння – пріоритети моєї родини! Саме з цього джерела черпаю снагу для спілкування зі своїми студентами. Я взагалі люблю людей. Люблю спілкуватися з цікавими людьми (вік значення не має). Все, що має відношення до людини, її внутрішнього світу, досягнень − мені цікаво.

 

ххх

Про педагогічну майстерність Людмили Адирхаєвої із захватом говорять усі її студенти.

Наталя: «Намагаюся не пропускати жодного заняття з аквааеробіки. Спершу не все виходило, але Людмила Вікторівна завжди підбадьорює. Я вже навчилася робити навіть найскладніші вправи – «хвилю», «зірочку». А також опанувала два стилі плавання – кролем і брасом. І вже зовсім не боюся пірнати».

Антон: «Я другий рік відвідую заняття і завдяки цьому почуваюся ліпше. Адже Людмила Вікторівна дуже цікаво вибудовує комплекс вправ: поетапно зі зростанням навантаження задіюються всі групи м’язів тіла людини. Я шукав альтернативу, але настільки збалансованого підходу просто ніде не побачив. Я – патріот нашої групи аквафітнесу через високий рівень кваліфікації нашого тренера».

Ірина: «Власне, завдяки Людмилі Вікторівні, я вже досягла певних успіхів із водних видів спорту. Але відвідую заняття з аквааеробіки постійно. Саме вони допомагають мені підтримувати у нормі стан здоров’я, зберігати емоційну рівновагу і під час навчання, і вдома».

 

Ніна ГОЛОВЧЕНКО, для «Трибуни України»